Тупими осінніми вечорами, без барв окрім ядучо-червоного і світло жовтого, що навіть агресії не викликають. Легкий дощ здіймаючись на хвилях вітру моросить з півночі на південь переносячи сумні думки у напрямку моря, до якого не повернешся аж до наступної весни. Вулицями ходять похмурі бегемоти які як і я щогодини піднивають телефоном до найближчих ( Read more... )